Опис виховної системи класу

  Вступ

                                                           Багато можна добитися суворістю,

                                                           багато – любов’ю,але завжди – знанням справи

                                                           і справедливістю, незважаючи на особистості

                                                                                                        Й. В. Гетте     

       Ми живемо у час глобальних суспільних змін, глибокого осмислення життя. Сучасна школа як соціальний інститут покликана забезпечити підготовку молоді до життя в новому демократичному суспільстві. Головним її завданням є виховання особистості,здатної удосконалювати оточуючий світ, сприяти розвитку державної економіки та культури.

     Уявіть собі людину, яка стоїть на жвавому перехресті з валізою знань і не знає, куди їй піти. Стоїть вона й думає: ”Я закінчив добру школу, мені дали багато знань. Та який досвід є в мене за плечима, окрім досвіду виконання домашніх завдань?  Що я вмію в житті? Яка з цих доріг – моя? І якщо в мене немає відповідей на ці питання, то навіщо мені ця валіза? ”

      Сьогодні діти вчаться у школі, а завтра стають дорослими й підуть у життя. Щоб досягти життєвого успіху ,людині  потрібні нелише знання з підручників, бо знання можуть бути купою каміння, що задавило особистість. І знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість (В.Розов). Отже, дитина повинна навчитися бути самостійною, відповідати за свої вчинки та рішення, уміти захищати свої права. Виникає необхідність підтримувати молодь у процесі її життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Цей процес не є стихійними: педагог повинен докласти чимало зусиль для досягнення окресленої мети. Але без гармонії взаємин класного керівника – батьків – учнів виховний взаємовплив не просто неможливий,  а відсутня сама ідея виховання. Важливо, щоб сьогоднішні школярі, які згодом матимуть свої сім’ї, керуватимуть державою, коли духовно розвиненими, творчими, етично й фізично здоровими людьми, володіли якостями, необхідними для успішного розвитку суспільства.

        Тому у кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, у її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини намагаюсь знайти індивідуальний підхід, намагаюсь прищепити правило: ”Не кажи “не вмію”, а кажи –”навчуся””

       Я працюю у Раковецькій школі  ЗОШ вже 21рік.  Ця школа стала мені рідною. Працюю вчителем укр. мови, літератури і християнської етики (другий рік). Професію педагога обрала за покликом серця. За роки моєї роботи я випустила 1 клас. Зараз я класний керівний 9 класу. Працюю з цими дітьми 3-й рік. Перший мій випуск був особливий. Я пам’ятаю кожного учня і сподіваюсь, що діти пам’ятають мене. Надіюся,що і цей випуск залишиться в моєму серці назавжди.  

                                 

                                            Опис виховної системи класу

Назва виховної системи «Світ добра і любові»
Компоненти структури	Формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал
Орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія  виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому генеральна мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота, інтелектуально і фізично розвинену, духовну і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам та викликам глобалізації життя, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.         Основними напрямками моєї виховної роботи є:     ·        Діагностика особистості.     ·        Національно  -  патріотичне виховання.     ·        Моральне і духовне виховання.     ·        Естетичне виховання.     ·        Родинне виховання.     ·        Превентивне виховання.     ·        Фізичне та екологічне виховання.     ·        Робота з батьками.     ·        Індивідуальна робота з учнями.          Основна мета виховання:створити виховну модель життєдіяльності класу, в якій сформується морально – духовна  життєво компетентна особистість,яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин,професіонал.                Проаналізувавши основні положення державних документів про освіту я  поставила перед собою ряд  завдань і цілей, які прагну успішно виконувати: 1.   Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, компетентнісного підходів   до організації виховного процесу в шкільному й класному колективах. 2. Створити виховний простір як основу розвитку творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу, їх саморозвитку й самореалізації. 3. Організувати виховний процес на засадах народної, родинної та етнопедагогіки з урахуванням вікових особливостей дитини. 4. Широко впроваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, «Створення ситуації успіху» тощо). 5.Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій. 6.Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації моделі. 7. Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді. Виховати позитивні риси характеру: відповідальність, чесність, толерантність, співпереживання, старанність, шанобливе ставлення до старших,дисциплінованість. Сформувати успішну особистість.   Я можу виділити такі етапи виховної системи класу:     - Проектування ( це становлення колективу класу та правил життя у колективі, проведення діагностики навчально-виховного процесу )  - Становлення (кожен займає своє місце)  - Розвитку та функціонування (затвердження напрямків роботи з колективом, розвиток найкращих якостей учнів Постійна діяльність колективу).  Наш клас займає важливу роль і місце у виховному просторі нашої школи, тому що мої учні активні, відповідальні, ініціативні та є активними членами шкільного самоврядування.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Класний керівник – більш ніж просто вчитель, це людина, яка вміє знаходити індивідуальний підхід до кожного учня і користуватися цим при створенні здорової атмосфери в колективі. Тому свою роботу спрямовувати на особистісне зростання кожної дитини, виховання свідомого патріота, відповідального громадянина своєї держави на засадах духовних надбань українського народу. Організовуючи діяльність дитячого колективу відповідно до нормативно – правових документів та розробленої мною програми виховної роботи "Світ добра і любові", переконуюсь у тому, що всі компоненти духовної  та матеріальної культури українського народу є серцевиною національного виховання.     Сучасний зміст виховання в Україні це науково обгрунтована система загальнокультурних і національних цінностей. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення до суспільства і держави, інших людей, самої себе, праці, природи, мистецтва. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості, суспільства, держави, нації. Важливим завданням для мене є виховати багатогранну, всебічно розвинену людину, достойного громадянина. Виконання цього завдання, впровадження особистості орієнтації я здійснюю за допомогою системи цінностей, передбачених "Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів ".    З метою формування ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави наш клас бере участь у Всеукраїнській експедиції “Моя Батьківщина – Україна ”. Зокрема, діти збирають пісні нашого краю, прислів’я, приказки, легенди(за напрямком “Струни серця”), бо потрібно зберігати свої витоки, соціокультурні надбання народу, ставитися до свого майбутнього через пам’ять про минуле.       Також учні працюють над проектом “Видатні люди нашого села”.Ми були учасниками марафону “Діти за мир , за єдину країну”, флеш – мобу “ З Україною в серці ” (є в YouTube).  З великою теплотою діти писали листи підтримки солдатам в зону АТО, писали твори на тему миру, малювали малюнки, брали участь у благодійних ярмарках, які проводились у школі. У цікавій формі було проведено свято – КТС “ Україна – мальовнича і неповторна країна, ” усний журнал Я–громадянин і патріот держави”(та ін. тут і надалі фотографії до кожного свята чи заходу додаються в презентації    “Опис педагогічного досвіду класного керівника ”).       На конкурсі флористики та Святі квітів діти також самі захотіли вибирати патріотичну тему, тому зробили дуже гарні квіткові композиції "З Україною в серці" та "Пам' ять про героїв - крізь віки" (тема війни на Сході) за що зайняли І місце, і були нагороджені грамотами. Я помітила, що після проведення різних заходів в учнів сформувалася потреба у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу, зокрема: ·   відповідальність за долю Батьківщини, розуміння своїх обов’язків; · громадянської життєвої позиції, активна участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади; ·   власна віра у духовні сили народу, його майбутнє.         Виконуючи шанобливе ціннісне ставлення до людей, сім’ї, родини було проведено родинне свято “Нашому роду нема переводу”. Відрадно, що на святі можна було побачити і тат, і мам, і дідусів та бабусь. Батькам це свято принесло задоволення,бо серед сірої буденщини вони відчули себе щасливими, що мають таких талановитих дітей, що їх сім’ї ще зберегли власні звичаї, традиції. Плануємо ще провести   “Українські вечорниці” , щоб ще більше зберігати і відроджувати звичаї українського народу.         Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті миролюбності, доброзичливості готовності допомогти іншим, тактовності ввічливості; здатності прощати і просити вибачення, протистояти проявам несправедливості, жорстокості.        Наш клас брав активну участь в благодійних ярмарках, що проводилися у школі “Христос воскрес – воскресне Україна” та “Чужої війни не буває” та  в благодійній акції “Коляда для солдата”. Діти створили вертеп, колядували, а всі заколядовані гроші  віддали у Богородчанський волонтерський центр, з яким ми співпрацюємо. Для них особливою нагодою була подяка від воїнів АТО, які приїхали до нас на зустріч разом із волонтерами. Вони привезли у подарунок прапор зі Сходу із подячними надписами, номерами мобільних телефонів. Мої учні провели для воїнів цікавий концерт,а Косович Яна подарувала для воїнів дідусевий добротний німецький бінокль для поранених солдатів, які після одужання планували знову повертатися на війну. Також ми разом із учителями провели чудовий захист проекту, свято – реквієм “100 хвилин пам’яті ”(присвячених героям Небесної Сотні). Діти спочатку працювали над проектом, збирали поезії , пісні, опрацьовували збірку Нестора Мартинця “Революція Гідності”, ми їхали на екскурсію в музей Небесної Сотні у Івано – Франківськ, у нас була проведена зустріч із Нестором Мартинцем та Сергієм Гуменяком (про ці зустрічі були публікації в газеті “Слово народу”), діти створили Дошку пам’яті “Небесна сотня”, та відео банк пісень та кліпів. Все це було зроблено в рамках одного проекту “100 хвилин пам’яті ” і завершилося вищесказаним святом – реквіємом. Після свята кожний виходив зі сльозами на очах, а в серці залишалися гордість за Україну, почуття милосердя до воїнів, жаль про те, що іде війна, якої ми не хочемо та віра у краще майбутнє для України.         Також за ці три роки, що я працюю в цьому класі, були проведені тренінги, інтерактивні бесіди на різні теми, комплекси корекційних занять разом із педагогом та ін.     Таким чином, учні засвоюють:      ·        критичне ставлення до поведінки людей та до своєї поведінки;      ·        єдність слова і діла;      ·        активну моральну життєву позицію;      ·        ідеали сім’ї, родини, відносин в колективі;      ·        духовно – моральну культуру особистості;       Враховуючи економічні проблеми сьогоденні , задля виховання ціннісного ставлення до природи я проводжу економічні тренінги, економічні акції. Зокрема, добродійна акція “Чистий потічок”, екскурсія “Стежками рідного краю”, жива газета “Старість і молодість у природі” (створена художня фотовиставка). Для ознайомлення з пам’яткою природи історії та культури була проведена природнича поїздка – екскурсія на Скелі Довбуша (всі фото додаються в презентації)         Я працюю над тим, щоб у дітей сформувалося почуття особистої причетності до збереження природних багатств, сформувалися: ·      ефективне і ощадливе використання всіх видів ресурсів; ·     навички правил техніки безпеки на природі ; · потреба  в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності ; ·      навички життєдіяльності в умовах економічної кризи      Ціннісне ставлення до культури і мистецтва формується через знайомство із досягненнями світової та вітчизняної культури, через знайомство із життям і творчістю видатних людей, у широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках,пов’язаних з мистецтвом і культурою.         Знайомлячись із тяжким життям Лесі Українки, сильної духом жінки, яка 33 роки боролася із хворобою, була організована літературна вітальня “Не дорікати слово я дала… ” Із свята діти взяли для себе багато корисного, зокрема через художнє слово розкрили багатство душі Л. Українки, відчули  любов і повагу до національних цінностей, до спадщини, яку залишила нам поетеса. Свято виховало стійкість у життєвих труднощах, цілеспрямованість, оптимізм, прагнення до самоосвіти,сприяло моральному, духовному та естетичному вихованню учнів.      З метою вивчення культурно – мистецьких цінностей нашого народу була організована поїздка у місто Київ, після якої діти довго були під великими враженнями від почутого, побаченого . Адже ми були і у Володимирському соборі , і в Софії Київській, і у Михайлівському золотоверхому соборі в церкві, де молилися біля тіла Т. Шевченка під час перепоховання на Чернечій горі . Там збережена маска  (гіпсовий відбиток)  обличчя Т.Шевченка .           Ми відвідали Києво – Печерську лавру. Особливо дітям сподобалися печери, де жили перші монахи, підземні церкви, де похований  Нестор – літописець та інші святі.           Діти побували і в кінотеатрах  м.Києва. А вечірній Різдвяний Хрещатик – це щось просто неймовірне . Його вогні, новорічна ялинка, казкові містечка із гірлянд залишаться в пам’яті дітей назавжди.          Відвідували ми і драмтеатр у м. Івано – Франківську, були на виставі “Кайдашева сім’я”  І. Нечуя – Левицького. Це своєрідна Школа етикету.    Також мандрували стежками літературних геніїв, ознайомлюватися із їхньою культурно – мистецькою спадщиною. Це Садиба Івана – Франка, в музеї Б.- І.Антонича в с. Бортятино Львівської обл. (село, де був священиком батько Антонича ).       З великим задоволенням учні ставлять різні сценки інсценізації, показують свою акторську майстерність. Сприяючи їхній активності, ми поставили гумористичну виставу О.Коломійця “Фараони”.          У вихованні ціннісного ставлення до мистецтва і культури моєю ціллю є розуміння дітьми ролі мистецтва як основи морально – духовного розвитку особистості. Прагну, щоб учні могли :  · цілеспрямовано сприймати, відчувати,правильно розуміти мистецтво;       ·   висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері;       ·   осмислювати естетичні дії;       ·   розуміти різноманітні поняття, терміни, тлумачення .      А головне, щоб діти зрозуміли, що мистецтво безпосередньо пов’язане з життям народу, культурою.         Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до праці. Потреба в трудовій активності розвивається, коли діти працюють на шкільній ділянці, а потім радіють результатами своєї праці. Також учні нашого класу беруть активну участь у толоці, яка неодноразово проводиться в школі, під час акції “Шкільне подвір’я”(ми висаджували дерева біля школи , облаштовували клумбами ). На класній годині спілкування “Виконуй кожну справу добре сьогодні і можеш не турбуватися про завтра” ми дійшли висновку, що основи організації праці – це поставити собі мету, планувати її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, виконувати необхідні корективи.      Важливе місце у моїй виховній роботі займає профорієнтаційна робота. Бо вибір професії в житті кожної людини – це програмування своєї долі. Особливо тепер, коли учні у 9 класі.            Завжди наголошую дітям, що під час вибору професії, перш за все, потрібно враховувати особливості обраного виду діяльності, а не обирати професію тільки тому,що тобі подобається або не подобається людина, яка займається цією діяльністю.      Моїми основними завданнями є : створення умов для вибору професії; формування здатності до самостійного й усвідомленого рішення щодо свого вибору; вселити віру у власні сили та бачення перспективи кращого розвитку свого майбутнього. Потрібно не просто  мріяти, а цілеспрямовано йти до мрії.          Допомогти учневі зосередитися та розібратися в тому, чого він “хоче”, що він “може”, яка “потреба” його вибору на ринку праці.            Ми порадилися з учнями і вирішили попрацювати над проектом “Ким я хочу бути”. Організовуючи роботу над проектом, я керуюся таким поняттям, як професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний вибір, професійна адаптація. У рамках проекту ми проводимо тематичні години спілкування, очно – заочні екскурсії на підприємства, зустрічаємося з людьми різних професій, до нас приїжджають представники з різних ВПТУ, ПТУ, та коледжів і розповідають про професії, які можна здобути в їхніх навчальних закладах. Було проведено різні лекції, бесіди , тренінги та свято “ Усяка праця  потрібна”.       Узагальнюю результати минулих років, уточнюю професійні наміри, проводжу систематичне ознайомлення учнів з різними професіями.             У 9 класі буде завершена профорієнтація школярів у рамках проекту “ Ким я хочу бути ” і презентацією свята – КТС “ Світ професій ”.       У профорієнтаційній роботі застосовую інтерактивні методи, робота в парах, групах, науковий штурм, інформаційні повідомлення, вправи на підвищення самооцінки.          Отже, створення в класі середовище дозволяє особистості ефективно самовизначитися та підготуватися до оптимального власного професійного “Я”. Вважаю, що основною ціллю у вихованні ціннісного ставлення до праці є сформованість поняття професіонального самовизначення, адже життя – це ряд зусиль . Часто ми бачимо мету, але не завжди бачимо дорогу . Перед складним вибором життєвого шляху бажано трішки зупинитися та поміркувати. Саме розсудлива та своєчасна порада часто змінювала людську долю. Сподіваюся, що мої зусилля не марні і допоможуть дітям обрати свою стежину у житті.                      Важливою умовою активної життєвої позиції виступає ціннісне ставлення до себе. Основна ціль виховання – сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних та соціальних сил, зокрема ціннісне ставлення до психічного “Я”, до фізичного “Я”, до соціального “Я”.       З цією метою відбулася відверта розмова  з учнями “Духовність у вимірі часу” та “Фізична краса не постійна, а духовна – вічна ” . Незабутніми будуть для учнів поїздки на хресну дорогу в Погоню, Зарваницю,  Манявський Скит. Цікаво пройшли години духовності у Манявському Хресто – Воздвиженському монастирі (була зустріч з ієромонахом Феогностом) та “ Гошів – дорога до спасіння ”(поїздка на прощу у Гошів).        Часто запрошую  на години спілкування з учнями  практичного психолога, соціального педагога. Психолог проводила тренінг “Павутинка побажань” та “як подолати невдачу ” .       Для того, щоб ознайомити учнів зі структурою особистості,  була проведена гра – заняття  “Грані особистості ” ,а  щоб розширити знання дітей про їхні права й сумлінно виконувати обов’язки ми, із соціальним педагогом провели цікавий тренінг     “Знання прав не звільняє від обов’язків”. У ході тренінгу була цікава рольова гра “Трансплантація серця”, де діти визначали і аргументували , кому найперше віддати серце.          Учні повинні вміти дбати і про стан свого здоров’я, про безпеку  власної  жтттєдіяльності, а також вести здоровий спосіб життя та активний відпочинок. Щоб виховати в учнів це вміння я проводила усний журнал “Основні правела народження під час грзи, шквалів, буревію” та прес – конферена цію “Безпека щоденного життя ”              На зустрічі із медсестрою школи діти ознайомилися  “Про небезпеку   інфікування туберкульозом та як його уникнути ”. А ще ми з медсестрою поговорили з дівчатами на тему “Між нами, дівчатами ”.              Активним відпочинком для дітей був День здоров’я, коли  ми поїхали на Льодову арену . Дуже часто ходимо в ліс на екскурсії з оздоровчою метою, де активно відпочиваємо.             Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи  з класом є превентивне виховання. Тому намагаюся систематично проводити кожного третього четверга  місяця День профілактики правопорушень, в рамках якого було проведено ряд заходів . Рольова гра “Права дітей”, правовий бліц – турнір “Людина і закон”, година спілкування “вчитися жити у мирі та злагоді” .                 Виховування високого рівня правової культури , що передбачає знання законів і повагу  до них, попередження  шкідливих звичок, виховувати потребу бути здоровим  -  ось основна ціль превентивного виховання  у моїй виховній роботі.          У 8 класі я вирішувала  це завдання за допомогою проекту “Здоровий спосіб життя”. Реалізація проекту відбувалася у три етапи.             I етап – створення груп “Шкідливі звички”, “Харчування”, “Спорт і гігієна”, ознайомлення з темою, метою, завданнями.                  ІІ етап – представлення результатів роботи груп .               У рамках проекту було проведено цікаві заходи даного напрямку. Зокрема, “Правовий лікбез”, творчий конкурс “Антиреклама – двигун  дії ”, година спілкування “Вирішуйте самі : з наркотиками чи без них?”, ділова гра “Мрії на майбутнє” та випуск агітаційних плакатів чи стінних газет  “ Ми – за здоровий спосіб ”.             Особливо цікаво для підлітків була дискусійна зустріч  з участковими “ Як уникнути кримінальної відповідальності.”        Ми повинні піднятися до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє. Головне –це  створити в людині Людину.        Тому не оминаю і такий напрямок у виховній системі, індивідуальна робота з учнями.       Свою роботу спрямовую на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне проектування та забезпечення індивідуальної  траєкторії  розвитку учня, пошук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного школяра.    Головне завдання соціалізації – залучити дитину до різнобічної діяльності та спілкування , дати можливість навчитися  “ бути в дорослому житті ”, не залишати стіни навчального закладу. Не обминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки “проблемних дітей ”. Дуже ефективним є заохоченням таких дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників,завантаження вільного часу гуртковою роботою. Залежно від виховних завдань, використовую найрізноманітніші методики вивчення особистості учня у вільний від навчання час .   На певному етапі діагностичної роботи з учнями використовую поради та пам’ятки з самовиховання, самоосвіти.     В основу розвитку ціннісної особистості закладено 4 основні креативні принципи, які намагаюся донести до учнів      1.     Принцип ”феєрверка” – РОЗКРИЙ СЕБЕ! Усі учні – зірки, близькі та далекі, великі та маленькі, однаково яскраві . Кожна зірочка обирає  свій шлях польоту: в одних він довгий, а в інших… Головне – бажати сяяти!         2.     Принцип «терезів» — ЗНАЙДИ СЕБЕ! Нема прописних істин, вони народжуються у дис­кусії. Терези — це символ постійного пошуку, праг­нення виробити свою точку зору, вміння зробити правильний вибір у житті.  3. Принцип «рейтингу» — ПЛАНУЙ! НАМАГАЙСЯ! ПЕРЕМАГАЙ! У кожного своя програма розвитку, свої цілі та за­вдання. Кожний обирає свій шлях до успіху та про­являє себе в різних життєвих ситуаціях.      4.     Принцип «успіху» — РЕАЛІЗУЙ СЕБЕ! Головне — відчути смак перемоги! Реалізуй себе, використовуючи гасло: знаю, можу, хочу, умію!
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Важливим чинником у вихованні дітей є сім’я, школа, вчитель, психологічні служби, соціальні інститути, які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.  Розвиток творчої ініціативи, активності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і вихованець діють разом, об’єднуючись спільною метою, спільними життєвими турботами та будують свої відносини на основі співробітництва і довір’я. Тому я намагаюсь вести своє керівництво тактовніше і гнучкіше, допомагаю школярам знаходити потрібні, корисні заняття до душі, організовувати позаурочний час, дозвілля, сприяти самовихованню. Можна сказати, що вся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і психічних перевантажень вихованців, на основі позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну, високодуховну особистість, допомогти їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти свою активну позицію в житті, пізнати і зрозуміти себе і оточуючих, бути здатною до самореалізації, самовираження, самоорганізації. Успішно діє в класному колективі учнівське самоврядування. Кожен центр відповідально відноситься до своїх обов’язків. Актив класу формується за спільним вибором учнів і змінюється щороку, іноді не повним складом. На класних зборах заслуховуємо інформацію про роботу центрів і плануємо роботу надалі. Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення їхніх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з психологом та соціальним працівником, адміністрацією, учителями-предметниками. Важливою ланкою у системі виховної роботи є взаємодія з батьками учнів. Переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує його силу, його можливості. Завдяки системній роботі з батьками, їхній активній участі у навчально-виховній діяльності, соціально-педагогічній роботі, психолого-педагогічній просвіті, спостерігається продуктивна, цілеспрямована співпраця, взаємна доброзичливість і повага. Батьки учнів–це активні учасники процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини.    Для роботи з батьками використовую різні форми співпраці: батьківський лекторій, поради батькам, спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога в зміцненні, участь батьків в роботі ради школи, батьківського комітету школи, творчий  самоврядування класу перед батьками.   Тільки у співпраці із батьками можна отримати повноцінні результати у вихованні морально-духовної особистості. Із сім’ї протоптується стежка до школи і вже тоді на життєву дорогу ведуть дітей два розуми, два досвіди, здобуті в школі та сім’ї.         Перше знайомство я починала з відвідування сімей у неофіційній обстановці. Вдома більше дізнаєшся про дитину, її уподобання, вивчаєш соціальний стан, сосунки між членами сім’ї. У моєму класі є сім’ї, де батьки тривалий час відсутні, тому вихованням дітей переважно займаються бабусі, це ускладнює роботу.       У години батьківського всеобучу знайомила батьків з новинками педагогічної літератури з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделювала педагогічні ситуації під час батьківських зборів, які допомогли батькам розв’язувати родинні конфлікти, що виникали під час спілкування дітей з батьками. Проводила батьківські збори «Родина – школа любові», батьківський лекторій «Конфлікти з дитиною і шляхи їх вирішення», батьківські збори «Виховання психологічної витривалості в підлітків», батьківські збори «СНІД – життя без майбутнього” Взаємодія всіх учасників виховного процесу забезпечує педагогічні умови ефективного виховання школярів.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	За роки педагогічної діяльності я випустила один клас. В даний час я класний керівник 9 класу. Більшість учнів навчаються на достатньому та високому рівнях, кожний індивідуальність, особистість, тому лідерів у класному колективі багато. Мої учні – актив школи, бо з нашого класу обрали президента школи. На мою думку, класний керівник – це не робота, а покликання. Маючи ненормований і не прогнозований день, напружене і складне життя, як і саме виховання, класний керівник завжди в центрі уваги, учні звертаються саме до нього зі всіма труднощами і розчаруваннями, запитують поради і довіряють свої таємниці. Коли ти з класом досягаєш такого взаєморозуміння – ти отримуєш задоволення від своєї професії. Якість виховного процесу, його результати певною мірою залежать від педагога, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності. Тому багато часу приділяю вдосконаленню своєї професійної майстерності, методичній роботі. Беру активну участь у роботі районних семінарів класних керівників (три роки була головою шкільного методоб’єднання класних керівників), брала участь( і маю публікації) у Форумі педагогічних ідей в журналі «Відкритий урок», є багато публікацій  в газеті «Слово народу». На засіданні педагогічної ради школи виступала з доповіддю «Роль класного керівника у формуванні особистості дитини». Навики свого особистісного та професійного зростання, щодо упровадження інноваційних, особистісно орієнтованих технологій використовую у своїй роботі. В процесі моєї роботи створився певний стиль відносин з дітьми: ·                «Прохання» (замість наказу); ·               «Порада»(замість рішення); ·               «Довірча» (бесіда замість допиту) ·              «Акцент на достоїнствах» (заміть критики); ·              «Симпатія», що виявляється відкрито(замість «ярлика»); ·                  «Проекція результату»(замість погрози); ·                   «Стати на позицію вихованця»(замість моралі); ·      «Обговорення на рівних» ( замість « відходу від вирішення проблем дитини »); ·                     «Покладання повноважень»(замість гіперопіки); ·                 «Акцент на результаті діяльності»(замість «акценту на особистому успіху»). Виховна діяльність класного керівника є важливою і відповідальною, тому намагаюсь проводити будь-які форми роботи в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, толерантності. У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки, та партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально-етичні теми, тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «методи проектів». При цьому враховую психічні ті фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їх природу ,допитливість й творчий розвиток. Найефективнішими формами та методами роботи вважаю: ·                       години спілкування; ·                       спільні загальношкільні заходи; ·                       діяльність органів учнівського самоврядування; ·                       індивідуальні бесіди; ·                       гуртки та клуби за інтересами; ·                       відеолекторії; ·                       батьківські збори; ·                       моніторинг (тестування); ·                       просвітницькі акції; ·                       колективна творча справа (проектна діяльність). Дуже подобаються дітям проектні технології. Цей метод розвиває пам’ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів.  Одні з найбільших проектів, над якими працювали учні, це – «Червона калина – символ України», «Сто хвилин пам’яті (присвячується Героям Небесної Сотні)», «Манявський скит – скарбниця духовності Прикарпаття». Зараз ми працюємо над проектом «Ким бути?». Та виконуємо комплексно-цільову програму «Я – людина, патріот, громадянин, гуманіст, сім’янин» (у рамках виховної системи «Світ добра і любові»), яку я розробила з метою морально-духовного виховання учнів. На порозі технологічного прогресу ми зіштовхнулися з убогістю людської душі, а надто вразливими стали наші діти, молодь. Єдиною великою силою наділена любов і віра в Бога. Тільки їй під силу проникнути у найпотаємніші куточки людської душі, надихати на добро, підтримувати нашу віру в себе. Тільки любов і добро збагатить духовно і морально наших учнів і наше суспільство, і тільки так можна допомогти іншим досягнути життєвого успіху.
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Діагностика – це оцінна процедура, спрямована на прояснення ситуації, виявлення дійсного рівня вихованості. Є три тип діагностики: початкова, коригувальна (поточна), узагальнююча. Початкова пов’язана з плануванням і управлінням класним колективом поточну проводять у самому процесі організації діяльності, орієнтуючи педагога на зміни, що відбуваються в учнях, одночасно оцінюють правильність раніше прийнятих рішень. У системі прогнозування  результатів виховної роботи наприкінці кожного навчального року проводять узагальнюючу діагностику. Дані діагностичного вивчення зіставляють із вихідними (початковими) характеристиками вихованості, різниця між початковим і остаточними результатами визначає ефективність процесу виховання. Отримані дані педагог використовує для корекції педагогічного впливу протягом наступного навчального року. Як еталонні показники з якими порівнюють досягнуті результати, використовують критерії (порівняння). Критерій вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей (колективу). Є ще загальні критерії для діагностики остаточних результатів – досягнутого рівня вихованості особистості колективу – і окремі критерії для аналізу проміжних результатів пов’язаних з виробленням окремих властивостей, рис і якостей. Перші відображають вимоги, зафіксовані у формулюванні мети, а другі – конкретні завдання виховного процесу. Проаналізувавши критерії вихованості нашого класу, я отримала такі результати:
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи  (якщо є)	Виховна система класу – це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу. Всі компоненти виховної системи підпорядковуються головній педагогічній ідеї – створенню необхідних умов для самовизначення і самореалізації особистості учня та вчителя. Я визначила етапи виховної системи. В залежності від них обирала цілі і засоби педагогічної діяльності.