Проект "Червона калина- символ України"

ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВИЙ ПРОЕКТ “ЧЕРВОНА КАЛИНА–СИМВОЛ УКРАЇНИ”

                               Керівник проекту: Купчак О. М.

                               класний керівник 7 класу;                                         

                               вчитель української мови та літератури.             

                               Учасники проекту:    учні 7 класу.

Раковецька загальноосвітня школа 
І-ІІ ступенів

Актуальність проекту         “Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього”, – писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин.         Упродовж багатьох віків з покоління в покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його довічні символи, серед яких одне з почесних місць займають рослини. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки… Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Команда «Цвіт калини»

     Мета і завдання проекту

      Збагатити учнів відомостями про калину і донести до них її символічний зміст, встановити зв’язок між літературою, музикою, природознавством; вдосконалювати навики виразного художнього читання поезії та ідейно-художнього їх аналізу. 

      Формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності; уміння досліджувати матеріали, спостерігати за рослинами, фіксувати результати. Розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського народу. Розвивати усне і писемне мовлення; удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою; збагачувати словниковий запас дітей, розвивати творчі здібності учнів.

      Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну символіку та культуру. Виховувати почуття патріотизму, турботливого ставлення до природи, самостійність.

Тип проекту: інформаційний, творчий, груповий.

За строком діяльності: короткотерміновий.

Термін реалізації проекту: листопад 2013 р.

Етапи реалізації проекту

   1.     Підготовка. Визначення мети і завдань.

   2.     Планування діяльності.

   3.     Завдання групам. Постановка конкретних завдань.

   4.     Дослідницький етап. Пошук інформації.

   5.     Кінцевий результат.  Народознавче свято КВК “Червона калина-символ України”.

Реалізація проекту в навчально-виховному процесі

Команда «Калинове щастя»

ПЛАН ДІЙ

         Результати проекту

     - здійснено дослідницько-пошукову роботу: зібрано легенди, прислів’я, приказки, загадки, вірші, а також відшукано і написано рецепти кулінарних лікувальних властивостей калини;

      - проведено народознавче свято  КВК “Червона калина-символ України”.

Інформація групи 

НАРОДОЗНАВЦІ

Рецепти

кулінарних  і  лікувальних

властивостей

Калинова яловичина 

       Беріть м`ясо, краще тазостегнову частину (500 г), ріжте на порційні шматки обсмажуйте їх на олії з обох боків у глибокій сковородці. Окремо також на олії підсмажте порізану цибулину, пошинковану морквину, часточки трьох середніх помідорів (можете замість них покласти дві ложки томатної пасти), дайте три столові ложки борошна. Потім з`єднайте цей соус з обсмаженим м`ясом, перекладіть усе в сотейник, додайте перебрану і попередньо ошпарену калину (півсклянки), посоліть, поперчіть, залийте м`ясним бульйоном доверху і тушкуйте до готовності м`яса (40-60 хвилин). Калинова яловичина дуже смакує з калиною-пюре, вареною чи смаженою.

Ратички з калиною і горохом

   Для цього зваріть у трохи підсоленій воді дві невеликі свинячі ніжки чи одну більшу. Потім ніжки вийміть, а в бульйон покладіть склянку помитої калини, 200 г квашеної капусти, 2 порізані цибулини, посоліть, поперчіть,  додайте давровий лист і тушкуйте на середньому вогні до готовності. Окремо відваріть горох, попустіть його через м`ясорубку чи протушкуйте пюре іншим способом, заправте вершковим маслом. На дно тарілки покладіть горохове пюре, зверху – відварені свинячі ніжки і полийте все це соусом із калини і квашеної капусти.

                      Кисіль з калини

·       Калина (сік без цукру) – 100 г

·       Цукор – 280 г

·       Картопляний крохмаль – 90 г

·       Вода – 2 л

                                Рецепт

   Взяти крохмаль, розвести невеликою кількістю холодної води. Нагріти сік і вилити туди розведений крохмаль. Додати цукор і, помішуючи, довести до кипіння.

                 

             Квас з калини

·       Вода – 10 л

·       Суміш солоду, калини і дріжджів (30 г) – 1 кг

                               Рецепт

   Відібрану і промиту калину перемішати з солодом, додати потрібну кількість води, щоб консистенція суміші була подібна тесту середньої густини. Поставити в протоплену українську піч, в глиняному горщику на 12 годин для томління. Охолодити. Розвести водою. Додати дріжджі і поставити для бродіння на 8 – 10 годин.

                              Морс з калини

·       Калина (сік) – 1,2 склянки

·       Вода 1 л

·       Цукор за смаком

            Рецепт

    Півсклянки соку змішати з гарячою водою кип`яченою. Додати за смаком цукор і залишити на 3 – 5 годин. Подавати в холодному вигляді.

                         Пиріг з калиною

   Інгредієнти

  ·       Тісто дріжджове 9готове) – 1 кг;

  ·       Ягоди калини – 3 – 3,5 склянки;

  ·       Цукор – 1,5 склянки;

  ·       Мед – 4 ст.л;

  ·       Рослинна олія – 1 ст.л;

  ·       Яйце;

  ·       Питна вода;

                       Спосіб приготування

   Калину добре промити, покласти каструлю. Залити водою. Додати  туди цукор, мед і ставимо в духовку десь на 5 – 6 год. Готове тісто  розрізаємо на два шматки та згортаємо у пласт. Деко змащуємо  рослинним маслом і викладаємо великий пласт тіста додаємо начинку з  калини і накриваємо меншим шаром тіста. Краї защипуємо. Пиріг  необхідно змастити збитим з водою яйцем. Випікати приблизно 30 хв.  при температурі 200 – 220 С°.

                  Кисіль з калини

            Інгредієнти:

  ·       Віджатий сік з ягід калини – 100 гр;

  ·       Цукор – 280 гр.;

  ·       Картопляний крохмаль – 90 гр.;

  ·       Вода – 2 л.

             Спосіб приготування:

      Крохмаль розводиться невеликою кількістю холодної води і з`єднається з соком калини. Потрібно нагріти воду в каструлі і покласти туди цукор; у киплячий сироп влити розведений крохмаль з соком калини. Помішуючи, довести кисіль до кипіння і зняти з вогню.

           

   Соус з калини

   Інгредієнти:

·       Сік калини – 2 склянки;

·       Цукор – 60 гр.;

·       Вода – 2 склянки;

·       Крохмаль картопляний – 20 гр.

          Спосіб приготування  

Розвести крохмаль. Влити в киплячу воду, додати сік калини, цукор і довести до кипіння.

Інформація групи 

ЮНІ ЛІТЕРАТОРИ

Вірші  та   пісні  про  калину

ВІРШІ ПРО КАЛИНУ

Я  все життя своє у квітах

Провела наче дивний сон.

Моя душа зростала в вітах,

Що були ніби той полон.

Він захищав мене від смутку,

Беріг у чистоті думки.

І в зливу сильну якось влітку

Урятував від блискавки.

Я не росла серед печалі,

Не знала я, що значить гріх.

Ось так зростала все ж поволі,

Задля краси, задля всіх.

Росою вранці умивалась,

А коси вітер заплітав.

Я з місяцем вночі шепталась,

І ти мене причарував.

Ти підійшов у ніч прекрасну,

Подарував мені одній

У небі літнім зірку ясну,

А серце підкорив собі.

І цілував вуста так ніжно,

А руки у своїх тримав.

Мені здавалось, наче вічно

Момент кохання цей тривав.

Для мене все було прекрасним,

Була щаслива я завжди.

Та, мабуть, стало все невласним,

Немов гірський потік води.

Спочатку ти кохав, напевно,

Й слова солодкі говорив.

І я повірила наївно

Твоїм зізнаннам чарівним.

Та ось прийшов той час розлуки,

Коли покинув ти мене.

Затихли вмить у серці звуки,

З`явилось почуття нове.

Додолу грішна впала,

Слізьми зросивши землю,

Лише до Бога промовляла:

«Благаю, дайте спокій серцю!

Я душу вгамувать не можу,

І втратила всі почуття,

В нове життя тепер я входжу –

Ненависті і каяття…

Коханню тут давно не місце,

Самотність – ось що маю я.

Перетворилось в камінь серце,

А сльози стали річкою життя».

На місці тому виросла калинаю.

Кохання стала символом вона.

Як тільки була вільною хвилина,

Закохані сиділи обіля…

Небо обіймали вечори холодні,

Зірки. Як свічі, крізь туман пекли:

«Обійми коханий, обійми. Мій любий,

Я тепер з тобою лишусь назавжди…»

                                               В. Ковальська

                    Калина

У житті  в важку годину –

Як мороз не лютував –

Де ж то чути, щоб калину

В нас на дрова хтось рукав?

Де ж то чути – хай і холод –

За красу тепло в обмін?

Холод, голубе, не голод,

Потерпи, минеться він.

У війну дорослі й діти

Знали, як у дні біди

На калині гнули віти

Кров`ю сповнені плоди.

Де ж то чути, із-за спини

Щоб удар на вічність впав?

Жах, ніхто іще калини

В нас на дрова не рубав.       
                                  Василь Густя

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В  садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

                                Т. Шевченко

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

До сонця не пнешся?

Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

На радощі світу?

Чи бурі боїшся. Чи грому з блакиту?

Чи грому з блакиту?

Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,

Не страшно і грому.

І світло люблю я, купаюся в ньому,

Купаюся в ньому.

Та вгору не пнуся, бо сили не маю,

Бо сили не маю

Червоні ягідки додолу схиляю,

Додолу схиляю.

Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

Я дубам не пара;

Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,

Отінив, як хмара.

                                  Іван Франко

Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,

А біля неї – житні колосочки,

Мов пустотливі братики малі.

Це все – моя земля. моя Вкраїна,

Це рук моєї матері тепло.

І цей рушник, яким і дочку й сина

Благословляє мати на добро.

                     
        У дзеркалі слова

О слів жорстока і солодка влада!

Не опечись на їхньому вогні…

Такі ж близькі звучанням «рада» й «зрада»!

Які ж провалля поміж них страшні!

Закони літер – не разок намиста:

Одну хитнеш – і поміняєш суть.

І спробуй-но тоді межу збагнуть,

Приміром, між «обчислить» і «обчистить».

Ти – весь у слові, як у сповиткові,

З колиски до калини на горбі…

І вже коли ти похитнувсь у слові,

Вважай, що похитнувсь у собі.

Високе діло розміряв на слово,

Високе діло – на дрібні слова,

І нишком розпадається основа,

Що цільність душ і духа берегла.

Маестро був. Умів приборкать слово.

Зім`ять, як віск, і сотворять дива.

І непокірне слово, як шовкове,

Стелилося з рясного рукава.

О владо слів, солодша від шафрана!

А ще солодша – влада на слова…

Як впильнувати, щоб вона, бува,

Не перейшла в розгузданість тирана.

Коли вже слово, втративши свободу,

Стає рабом без імені й лиця,

І, нанизавшись на перо слівця,

Кружля покірно, примхам на догоду?!

Як часто нас в риторику несе,

Коли святими клянемось в любові!

Бо часом любимо не тільки слово,

Як у словах себе понад усе.

Учись у нього.

                       Легшої з наук

І – важчої! – допоки світ не знати.

І що простіше: жити – як писати,

Поки перо не випаде із рук?!

А сяє вище рай-дуги,

Бо кожне слово гніву й любові

Сповна життям оплачував. І слово

Йому безсмертям воздає борги.

                                   Б. Олійник

                                Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Несеш барвінь, горячу яру

в небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці  кожне гроно,

прозоре диво калинове.

Хай квітне, променить червоно

в сім'ї великій, вольній новій.

                                        Д. Білоус

Он калина розцвіла, уквітчалась білим,

Попід нею простелився зелененький килим.

Зелениться ніжна м`ята, рута, материнка, –

«посіяла руту-м`яту над водою,

Тай виросла моя м`ята з лободою».

Рідне слово – тая м`ята, материнка, рута.

І невже, пахуча мово, будеш ти забута?

Як? Запашна наша квітка в лободі  загине?

Знову тоскно, знов зануда, жаль у  серце лине.

                                              Агатангел Кримський

               Слово

Слово наше рідне!

Ти сьогодні зазвучало

як початок, як начало,

як озброєння всім видне.

слово наше рідне.

     То ж цвілвсь калина.

     червоніла, достигала,

     всьому світу заявляла:

     Я – країна – Україна –

     на горі калина!

А Вкраїни ж мова –

мов те сонце дзвінкотюче,

мов те золото котюче,

вся і давність, і обнова –

українська мова.

     Хай і нов калина

    червоніє, достигає,

всьому світу заявляє:

    Я – країна Україна, –

     на горі калина!

                             Павло Тичина

Барвистість одвічна народної мови –

Це щось невимовне, прекрасне. Казкове;

І ласка любові, зелена калина,

І пісня досвітня в гаях – солов`їна.

                                                  Павло Усенко

                        Злитки золоті

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

у наші мові злитки золоті?

Як намистинки, диво калинове –

частини мови!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав – іменник?

велике діло – визначати речі, –

ім`я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну а візьмімо назву – дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу до нього не навів,

а вже до пів десятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі

число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

за кого він у мову? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

замінювать числівник і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

ознаки різні виражать при слові.

Сполучник каже: скромну роль я маю.

але слова я в мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

і так і ні де треба я скажу.

А відгук може пролунать, як дзвін,

у мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно, – 

Сьогодні з мови я дістав «відмінно»!»

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх – красиві, поетичні!

«Відмінно» заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища нагорода.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені.

І підхопив народ!

                            Д. Білоус

Для мене багато не треба,

щоб ласку і добрість пізна

               ПІСНІ  ПРО   КАЛИНУ   

  Одна калина

   1.     Сумно, сумно аж за край.

   Не дивись на мене.

   Грай. Музико, грай.

   Зимно, зимно на душі,

   Забирай що хочеш,

   Тільки залиши…

                                                        Приспів:

                                             Одну калину за вікном,

                                             Одну родину за столом,

                                             Одну стежину, щоб додому йшла сама,

                                             Одну любов на все життя,

                                             Одну журбу – до забуття,

                                             І Україну, бо в нас іншої нема.

   2.     Сумно, сумно аж за край.

   Та чого ж ти плачеш?

   Грай, музико, грай!

   Крапля горя не заллє,

   Наливай, козаче, бо у нас ще є…

                                                            Приспів:

   3.     Сумно – так і засну.

   Краще буду думать

   Про свою весну.

   Тай піду за небокрай

   Вперше, як востаннє.

   Грай, музико, грай.

                                                            Приспів:

                Ой у лузі

   1.     Ой у лузі червона калина похилилася,

   Чогось наша славна Україна зажурилася,

   А ми тую червону калину підіймемо,

   А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

   2.     Марширують наші добровольці у кривавий там,

   Визволяти братів – українців з московських кайдан,

   А ми тії московські кайдани розірвемо,

   А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

   3.     Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,

   Розпочали Січової Стрільці з москалями там.

   А ми тую ярую пшеничну ізберемо,

   А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

   4.     Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

   То прославить по всій Україні Січових Стрільців.

   А ми тую стрілецькую славу збережемо,

   А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

                      
                 Калинове серце

1.     На наші стежині

О пізній годині

Калина червона

Любов`ю горить…

Як бути без тебе

Під зоряним небом,

Де віють осінні

Тривожні вітри?

                                                     Приспів:

                                         Калина червона

                                          Вигойдує грона,

                                          Калинове серце

                                          Вітри не зірвуть!

                                          На темній стежині

                                           Зустрінемось нині,

                                           Калина червона

                                           Освітить нам путь!

2.     Шепочуть дерева:

Чекаєш даремно,

Наш лист облітає –

І все пропаде!

А я виглядаю,

 Я вірю і знаю:

Ця пісня дорога

Тебе приведе.

                                              Приспів:

3.     Для серця не тісно,

Для щастя не пізно,

Хай небо зігріє,

Хай осінь шумить!

А я виглядаю,

Я вірю і знаю:

Моєї надії

Не можна згасить.

                                             Приспів:

                                     На темній стежині

                                     Зустрінемось нині,

                                     Калина червона

                                     Освітить нам путь!

     
              При долинi

При долинi кущ калини нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди.

Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди.

Якось ранньою весною козак бравий прискакав.

Милувався довго мною, а тодi з собою взяв.

Милувався довго мною, а тодi з собою взяв.

Вiн хотiв мене калину посадить в своїм саду.

Не довiз i в полi кинув — думав, що я пропаду.

Не довiз i в полi кинув — думав, що я пропад.

Я за землю ухопилась, стала на ноги свої.

I навіки поселилась де вода i солов’ї.

I навіки поселилась де вода i солов’ї.

І не дми на мене, вітре, я тепер не пропаду.

Наді мною сонце світить і надалі я цвіту.

Наді мною сонце світить і надалі я цвіту.

Червона калина
Матуся навчила нас пісню співати

У полі ранкову стрічати зорю,
 Матуся навчила людей шанувати

 І вірно любити Вкраїну свою
   
ПРИСПІВ
 Там червона калина мов святий оберіг
 Споришева стежина приведе на поріг
 Там матуся співала колискові пісні
 На добро дарувала вишиванку мені

 Матуся навчила добро пам'ятати
Стежину топтати у ріднім краю
 Матуся навчила утоми незнати
І вірно любити Вкраїну свою

   КАЛИНА

Я не перший день тебе люблю.
Але всеодно любов мою.
Холодно, не помічаєш ти.
Не даруєш квітів, як завжди.
За тобою ходжу наче тінь.
И чекаю так на погляд твій.
Тільки слів сказати, що люблю.
Не знайду...

Приспів:
Цвіте калина біля джерела.
Цвіте черемха, але тільки я.
Я так сумую без твоїх очей.
Без тебе я...
А ти проходиш поруч, як завжди.
Мене не бачиш, як ніколи ти.
Ти мое счастя, ти любов моя.
I біль моя...

Сонце не зустріне місяця,
Ми, як літо і зима.
Ти почуй мене, коханий мій,
Найрідніший, дорогий.
Мрії ти мої не розбивай.
Квіти подаруй не відпускай.
И мені, прошепочи, що любиш ти.

Інформація групи 

ЮНІ ЛІТЕРАТОРИ

Легенди, прислів'я,
 приказки та загадки про калину

Легенди  про калину

Легенди  про калину.

   ·        Колись дуже давно жили в нашому селі хлопець Клим та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного та й одружилися. Жили дружно, весело. Разом вранці сонечко зустрічали, а ввечері проводжали на спочинок.

   Незабаром у них народилася донечка. Така красуня! На згадку про народження доньки вирішили батьки посадити деревце. Звичай такий на Україні був. Климові хотілося посадити незвичайне деревце, таке ж гарне, як його донечка. Пішов чоловік на пошуки до лісу. Бродив, бродив — нічого знайти не може. Аж раптом побачив гарний кущ, вкритий пишним білим цвітом. Викопав Клим бережно кущик з рідною землею та й посадив біля двору.

   Росте дівчинка, гарнішає. А кущик і собі росте, зеленіє. Навесні вкриваються білим цвітом, восени — радує всіх червоними ягідками. Хто не йде мимо двору, кущиком милується, ніби щастю Клима і Лини радіє.

   З того часу почали люди і собі садити зеленого кущика біля двору, щоб щастя в домі поселилося. А кущ, що спочатку назви не мав, почали калиною називати, а донечку Клима і Лини назвали Килинкою.

   І ось розцвіло село калиною та красою дівочою. Народився синочок — тато дуба саджає, а народилася донечка — калиноньку. На щастя, на долю. Кущ калини не тільки красу має, він здоров’я повертає. Ось яка наша калинонька!

   ·        Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Калина-дівчина

   ·        Було це за давніх часів, коли на українській землі шугали хмарами татарські орди. Неначе смерть, налітали вони на села і нищили все.

   Надворі стояла золота осінь. Усе тануло в золотистому, оранжевому, багряному кипінні. Було досить тепло, тільки прозорі хмаринки бабиного літа нагадували про осінню пору. Ще зранку всі поїхали на ярмарок. У селі залишились тільки сивобороді дідусі і сільська красуня Калина. До чого вже гарна була! Сумно тобі на душі, глянеш на неї - і смуток враз зникне; струнка, русявокоса, очі блакитні - шматочки неба в погожу днину, брови чорні, наче очеретинки навкруг голубих озерець. Та жаль одне, що сирітка. Люди гомоніли, що земля - то її ненька, а ліс предковічний - батько. Хто його знає. А Калина бігала часто полями і все питала:

   - Земле рідна, матінко люба, чого ти мовчиш? Розкажи мені казку, скажи ніжне слово, тільки не мовчи!

   А то ще забреде зранку в ліс і ходить-блукає цілісінький день, з деревами мову веде, з птицями співає. І виросла дівчина красунею.

   Уже сонечко мало ось-ось перекинутись у безвість неба, а людей із ярмарку все не було. Раптом на сході закуріло, долинули тупіт і крики. Через деякий час люди розгледіли, що то вершники. Хвилина - і вони були в селі. Половили всіх, закували в кайдани, а оселі спалили. Ще довго мерехтіли червоні відблиски в сонячному світлі. Пролетіла, як мить, ніч. А на світанку вороги розпочали розправу. Одна за одною скочувались буйні голови в зелену траву. Дійшла черга й до Калини. Та навіть лиха рука завойовника здригнулась. Татари забрали дівчину з собою. У Калининій голові молоточком дзвеніла думка: “Помститись!” Коли воїни прилягли трохи відпочити, Калина вийняла в одного ножа і встромила ватажкові в серце. Той не встиг і слова вимовити. Та не судилось дівчині втекти: сторожа помітила її, здогадалась про все. Цього пробачити ніхто не міг. Уранці до сходу сонця вивели татари Калину на страту. Дівчина звела свій погляд на голубе небо, на шумливий ліс і тихо прошепотіла: “Проща-ва-а-йте”. І багряні крапельки крові бризнули на землю.

   Надійшла весна, і на тому місці випнулись стрункі пагони, вкриті ніжно-зеленим листям. А в травні налились лебединим цвітом. А коли припливла чаклунка-осінь, на молодому деревці з’явились червоні кетяги. Вони були одного кольору з гарячою кров’ю.

   З тих пір це дивне дерево люди звуть калиною. Вона нагадує дівчину, що загинула не скорившись, а зосталась вірною матінці-землі.

·        Було це давно-давно, ще у ті давні часи, коли на нашу землю без кінця нападали турки та татари. Була неділя. Все село гуляло на весіллі у Калинки. Та раптом, мов чорна хмара, налетіли татари. Усі чоловіки кинулися захищати село, а дівчата, щоб не потрапити у полон, тікали до болота. Вони навіть відірвалися від погоні, але болото затягнуло їх.

      Там, де дівчата потонули, з часом виросли кущі з червоно -вогняними    ягодами. Дали люди їм назву калина. Відтоді росте і красується в наших    Микулинцях калина. Старі люди кажуть, щоб калина довше зберігала свої  цілющі властивості, краще зривати ягоди саме в неділю

   Гнали турки наших українок-полонянок на чужину. А вночі стали спочивати біля води. Щоб не дісталася краса їхня ворогові, дівчата різали обличчя гострою осокою. Капала дівоча кров, а на тому місці, де це було виростали кущики червоної калини.

   І тужила верба над гіркою долею своїх синів і дочок. А калина, овіяна вітром, омита росою, стояла красива та горда. І тільки сонце сміло цілувати її кетяги, червоні, як уста дівочі.

ПРИСЛІВ`Я, ПРИКАЗКИ   ТА   ЗАГАДКИ   ПРО  КАЛИНУ

·        Коли калина зацвіта, весна квітує золота, коли калина червоніє, осінній вітер тихо віє.

·        Без калини – нема України.

·        Гарна дівчина, – як у лузі калина.

·        Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

·        Не ламайте калину коло хати, бо вона заплаче наче мати. І впадуть на трави на шовкові, серця сльози колискові.

·        Дівчина, як у лузі калина.

·        Вибери собі дівку, як калинову гілку.

·        У лузі калина з квіточками, наче матуся з діточками.

·        Весною калина ілим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.

·        Запишалася калина, наче красная дівчина.

·        Який кущ, така й калина, яка  мати, така й дитина.

·        Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте

·        Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається.

·        Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте.

·        Заливається, як соловейко на калині.

·        Дівчина, як у лузі калина.

·        Вибери собі дівку, як калинову гілку.

·        Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

·        Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним.

·        У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

·        Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

·        Без верби і калини нема України.

·        Запишалася калина, наче красная дівчина

·        Дівчина пишна та красива, мов червоная калина.

·        Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.

·        Калинова сопілка розрадить, коли гірко.

·        Щедрі гостини, як вареники з калини.

·        Калинові пироги – здоров’ю не вороги.

·        Компот з калини – здоров’я для родини.

·        Завбачлива господиня до Благовіщення калину тримає.

·        Гарна господиня калиновим стрічкам майстриня.

·        Хто з калиною знається, той в здоров’ї купається.

·        Буде гучна гостина, як настоялась калина.

·        Як вареники з калиною, то й здоров’я з людиною.

·        Кутя з калиною – здоров’я з родиною.

·        Гарна, як Намисто червоне, як калина положить.

·        Дівчата-хуторянки, як калини у тапках.

·        Червоне намисто, як калина зір пестит

·        Весела вдача, як калина в тузі душу звеселяє

·        Кетяги калини для здоров’я людини

·        Де калинові вінки – часті гості парубки.

·        Калину і мак – не згордує козак

·        Страви з калиною гожі, коли свати на порозі.

·        Легковажній дівчині і калинова врода не в поміч

·        Калиновим мостом йти легко і просто

·        Калина для мікробів яд, а для здоров’я – лад.

·        Де у дворі калина – там порядна родин

·        Вірність лебедина – гарна, як калина

·        Хто калину ламає – щастя не має

·        Гарна калина, як рідна ненька Україна

·        Бузок і калина – пам’ять для сина.

·        У вінку зеленолистім

У червоному намисті.

                            (Калина)
·        Стоїть дідусь над водою,

               з червоною бородою.

               Хто йде – не мине,

               і бороду скубе.
                                   (Калина)

·        І червона, й соковита, 
     Та гірка вона все літо. 
     Припече мороз – вона 
     Стала добра й смачна. 
                        (Калина)

·        За хатою у садочку, У зеленому віночку Та в червоних намистах Стала пава молода. І збігаються всі діти, Щоб на неї поглядіти: За намисто кожен – смик, Та й укине на язик.

·        У вінку зеленолистім, У червоному намисті, Видивляється у воду На свою хорошу вроду.

·        І не дівчина, а червоні стрічки має.

·        В лісі на горісі червоні хустки висять.

·        Навесні білим цвітом, а восени – червоним плодом.

·        Стоїть дід над водою З червоною бородою. Тільки сонечко пригріє, Борода почервоніє.

·        Хто ж ті ягоди не знає, Від застуди їх приймає. На кущах вони висять, І, як маків цвіт, горять. Тільки це не є малина. Що за ягода? — ……

·        Я – привітний кущик Весною білим цвітом зацвітаю. Восени червоними ягодами вітаю. Взимку птахів пригощаю.

·        У сінокіс — гірка, А в мороз — солодка, Що за ягідка

·        У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина).

·        І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

     Стала добра й смачна.

                  (Калина)

·        Маю плаття золотеньке,
Гнучкі, ніжні віти.
Кору білу, стан тоненький.
Як я звуся, діти.

·        Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ?

·        Стебельце – шорстка дробинка,
У серединці – чорна вуглинка,
Пелюстки блискучі, як лак.
Це квітує червоний

·        У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.

Презентація проекту  Захист проекту Народознавче  свято – КВК "Червона калина – символ  України"

 

  







Раковецька  ЗОШ І-ІІ ст.

                                                         Класний керівник Купчак О. М.

Мета: продовжити  знайомство  учнів  із  народними  звичаями, традиціями, повір'ями, із символами  України; поглибити  їх  знання  про значення  дерев-символів у житті  українців; виховувати  любов  до рідного краю, української мови, пісні, бажання  їх вивчати.

Обладнання: святково прикрашений клас, на стіні в  центрі  ікона, українські вишиті рушники, кетяги  калини  і  напис: "Червона  калина – символ України". Столи застелені скатертинами, на столах  стоять  вази  із  пшеничними  колосками, калиною.  На  одному  зі столів – коровай,  біля  нього  тарілочка  із  ягідками  калини.

Хід  заходу

Учитель:  Сьогодні  ми  продовжимо  знайомство  із  символами  України,  із  народними  звичаями,  традиціями,  повір'ями.  Ми  знайомимося з  калиною – символом України.  Наше  свято КВК  так  і  називається  "Червона калина – символ України".  І  розпочнемо  ми  з  казки.  Послухайте її.

Ведучий  №1.  Давно колись  в  одному  селі  жила  привітна  й  ласкава  дівчина. Звали її  Калинкою.  Дуже  вона  любила  квіти.  Багато  різних  квітів  росло  у  неї  під  вікнами.  Вона приносила  їх  з  лісу.  Відразу  видно  було,  що  і  рослинами ця  маленька  дівчинка   дуже  подобалась,  бо  жодне  деревце,  жоден  кущик,  жодне  стебельце  не  зів ’яло.  А  всі  люди  в  селі  дуже  любили   Калинку  за  її  чуйне  серце.

Навесні  Калинка  пішла  до лісу. важко було  її  туди  добратися.  Йшла  вона  довгою  курною  дорогою,  обабіч  якої  не  було  ні  одного  деревця,  ні  одного  кущика.  І  вирішила  Калинка  посадити  щось,  щоб  росло.  Так  вона  і зробила.

В  гущині  лісу  викопала  вона тонке  стебельце  і  посадила  край  шляху.  А  щоб  це  стебельце  прийнялося, Калинка  кожного  дня  носила  воду  аж  від  своєї хати.  Брала  воду  із  криниці  і  поливала  стебельце.

Швидко  розросталось  стебельце  у  великий  крислатий  кущ.

Ведучий 2.  Якось їхав  шляхом  подорожній.  Він  дуже стомився. Але тут побачив  рясний  кущ  і  підійшов  ближче.  Під  кущем  зеленіла  трава, привітно  кивали  голівками  польові  квіти, радісно  щебетали  пташки. І  сів  подорожній  під  цим  кущем.

Він  весело  усміхнувся  і  сказав: "Спасибі  тим  роботящим  рукам,  що  посадили  цей  кущ,  і тому  доброму  серцю,  що  його  викохало!"

І  раптом  сталося  диво:  кущ  стрепенувся,  ніби  від  сну,  листячко   поширшало,  гіллячко  напружилось. І  враз  укрився  кущ  білим-білим  цвітом.

Дивиться  перехожий – що ж воно  далі  буде?  А  далі  білий  цвіт  на  кущі  обсипався, замість  нього  з ’явилися  червоні  ягідки,  які  виблискували,  як  намистинки.  А  в  кожній  ягідці  заховане  зернятко,  яке  було  схоже  на  маленьке  серце.

Прийшла сюди і  Калинка,  щоб  подивитись  на  свій  улюблений  кущик,  і здивувалась  вона. – Звідки  такі  зернятка?  А  кущ  нахилився  до  неї  і шепоче: - Це  на  згадку  про  твоє  добре  серце.  А  щоб  люди  тебе  не  забули,  подаруй  мені  своє  ім ’я,  Калинко!  Відтоді  всі  так  і  називають  той  кущ  К А Л И Н О Ю.

Вчитель. А сьогодні,  діти,  важко  уявити  сільське подвір ’я  на  Україні, де не ріс  би  цей  чудовий  кущ.  Калина  є  символом  України. Народне прислів ’я  говорить: "Без верби і калини  нема  України". На всій нашій  планеті  росте  понад 200  видів  калини,  а  в  нас  на  Україні – лише 8.  Ці  чарівні  кущі  оспівані  у  казках,  піснях,  легендах. віршах.

                     Отже, ми вирушаємо  з  вами  калиновими  шляхами  і  побачимо, що калина  є  вірною  супутницею людини.

Ведучий 1.  Наше  свято  не просте – це свято  -  КВК.

                   У  нас  підготувалися  і  будуть  змагатися  сьогодні  дві  команди: "Цвіт  калини"  та "Калинове  щастя".

Ведучий 2.  А судитимуть  сьогодні  наше  почесне  журі:

                Це:  1)____________________________________________

                       2)____________________________________________

                       3)_____________________________________________

                       4)_____________________________________________

Ведучий 1.  

                   1. Перший конкурс – представлення команди. Слово надається команді "Цвіт калини"

Ведучий 2. Продовжуємо  наш  КВК. А  зараз  привітання   команди "Калинове щастя"

         

           Слово надається журі

           Оцінки.

Учитель. Калина  була  уособленням  дівочої краси.  Здавна дівчина і калина поєднувалися та порівнювалися в піснях, переказах  та  легендах. Чому? Давайте  послухаємо, що  про  це  розповідають  народні  легенди.

Ведучий 1.

              2. Другий конкурс.  Наші  команди  мали  завдання  підготувати    легенду  про калину.  Давайте послухаємо  легенду  від команди "Калинове щастя".

Ведучий 2.   Слово  надається  команді "Цвіт  калини".  Ваша  легенда.

                Оцінки журі.

Ведучий 1.  Калина росте в лісі, на лугах, на берегах річок,  на городах  високими кущами.  Зацвітає навесні  білим  суцвіттям,  а  ягоди  достигають  пізньої  осені.  Навіть,  коли  вже  випаде  сніг,  вони  ще  виграють  на  гілках  яскравими вогниками.

                              Калина  з  давніх-давен  увійшла  у життя  людей  не  лише  як  окраса, а як  їстівний  продукт.

Ведучий 2.  Ягоди  калини  люблять  і  люди  і  птахи.  На смак  вони кислі  й  трохи  гіркуваті,  але  дуже  корисні:  і лікують,    і  надають  бадьорості.

                           З ягід калини  варять  кисіль,  джеми, варення. Тому  і  саджають  калинові кущі  біля  кожної  оселі, а   особливо  біля  криниць,  щоб  вода  була  холодна  і  смачна..

                           Колись давно, проводжаючи  сина  в  далеку  дорогу,  ати  напувала  його  калиновим  чаєм,  а  із  собою  давала  хліб  із  калиною.

Ведучий 1. Тому, наші  команди  мали  завдання  підготувати  цікаві  кулінарні  рецепти,  а  також  лікувальні  рецепти  з  калини,  щоб  ми  ще  краще  були  обізнані  з  чудовими  лікувальними  та  смаковими  властивостями  цих  чудо-ягід.  що  називаються  калиною.

       Слово  надаємо  команді  "Цвіт  калини".

Ведучий 2. Поки  команди  готуються  у  нас  музична  пауза.  По  1  представникові  від  кожної  команди  нам заспівають  пісню  "На калині  мене  мати  колихала".  

Ведучий 1.   Конкурс №3.   А  зараз  рецепти. Слово  надаємо  команді "Цвіт калини".

                   Далі  рецепти  від команди  "Калинове щастя".

                Оцінки журі    команди "Цвіт калини"

                                         команди "Кущ калини"

Ведучий 2. Наруга  над калиною  вкривала  людину  ганьбою.  Дітям,  щоб  не  рвали  цвіту, казали: " Не ламайте  калину,  бо  накличете  морози".  А  ще  про калину  говоримо  так: не  ламай  ніколи  цвіту  із  калини,  бо  вона  - шматочок  серця  неньки – України. Це  -  наша  спадщина,  наш духовний  світ.

                       Отже, працюємо  творчо!!!

              (Вчитель  показує  вірш  на  листочку)

Ведучий 1.   Конкурс 4. 

                      Завдання:  Написати  вірш  про калину за поданими  римами.    Працюють  дві  команди  відразу.  Час: 5хв.

                    Поки наші команди  працюють   в нас  -  рекламна  пауза.У  нас  -  сюрприз.

                   До  нас  завітали  гості.  Дуже  гарні  дівчатка.  Вони хочуть  привітати  наше журі, команди,  гостей  свята. І подарунок  для  всіх – пісня.

                  

Вчитель.  Дуже  дякуємо  нашим  дівчаткам.  молодці.  Давайте  поаплодуємо  їм!

                А  зараз  слухаємо наші команди.

                Команда "Калинове щастя"  зачитує  вірш.

               Команда "Цвіт калини"   зачитує вірш.

              

               Оцінка журі  команди "Кущ калини"

                                     команди "Цвіт калини"

Ведучий 2. З давніх-давен  наш  народ  оспівував  калину  в  піснях. У пісні "Червона калина"  часів  Богдана Хмельницького  калина  символізує  дух  боротьби  за  волю  і  щастя України.

                          А  у  козацькій  баладі  часів   Хмельниччини  "Розлилися  круті  бережечки"  калина символізує  боротьбу  за  національну  незалежність  із  польською  шляхтою.

                         А  зараз  хвилинка – розминка.  Співають всі!

Гей  у  лузі червона калина  похилилася

Чогось наша славна  Україна зажурилася

А ми тую червону калину  підіймемо

А ми нашу славну Україну  розвеселимо…

Ведучий 1. У роки Великої вітчизняної війни  біля одного  села  був  бій. Воїнам довелося  відступати. Двоє поранених  не могли  рухатися, і люди ховали їх за селом у рівчаку під кущем  калини. Схилила  калина свої віти і сховала бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селу шукали  воїнів та так  і не знайшли.

Ведучий 2. Поки ворог був у селі, діти непомітно носили бійцям їжу, жінки лікували їх, а як  пішли  фашисти з села, забрали люди  поранених  до хати. Коли одужали  бійці, всім  селом  проводжали  їх  на  бій  з ворогом.  Підійшли солдати до калини  і низько  вклонилися  як рідній матері.

                            А люди посадили в своїх садочках  гілочок  від  тієї  калини. Розрослися  вони  і дарують  радість  старим  і  малим.

Учитель.  Образ калини  входить  в  нашу  свідомість  ще  з  раннього  дитинства  разом  із  маминою  колисковою.

                            З калини робили  колиски,  у  яких  матері  колихали  немовлят, наспівуючи  колискових  пісень.

Ведучий 1.  Зараз  наші  команди заспівають  нам  колискові,  які  знають.

                     Конкурс 5.   Їм  було завдання  знайти їх.

                     Першою  співає  команда "Кущ калини"

                                                  Команда "Цвіт калини"

                     Оцінки журі.

Ведучий 2. Конкурс 6.  А  зараз,  щоб  ми  не  заснули  після колискових, -"хвилинка – веселинка."

                            Наші команди  мали творче домашнє завдання: скласти гумореску, де  б  вживалося  слово "калина". Їхнє завдання – нас розсмішити. Чи вдасться  це  командам?

                   Слово надаємо команді "Цвіт калини"

                                             команді "Кущ калини"

                   Оцінки журі.

Ведучий 1.  Попросимо наше журі підрахувати загальну кількість балів, поки у нас буде невеличка "спортивна пауза".

                    Конкурс 7

                   Завдання  для команд:  перенести за 1хв.  більшу кількість калинових ягід з тарілочки в  тарілочку. Вибираємо по 1 представникові  від команди. Вибираємо  спостерігачів до кожної  команди. Увага!  Носити  тільки  по 1 ягоді.  Глядачів  попросимо  гарно  вболівати  за свою команду.

                              Визначення  переможця,  який1  заробляє  для команди  додаткових 2 бали.

                     Отже, загальна кількість балів

                    Команда "Цвіт калини"                   Команда "Кущ калини"

Ведучий 2. Червона калина оспівана у творах багатьох  українських поетів. Цікаво, що Тарас Григорович Шевченко  у  своїх віршах згадує калину 365  разів.

                    Конкурс 8.  Зараз у нас "Конкурс капітанів". Кожен капітан  мав  завдання  вивчити  вірш Т.Г.Шевченка, де б  згадувалося про калину.

                   Прошу  капітана команди "Цвіт калини"

                                                команди "Кущ калини".

                          Оцінка журі.

Ведучий 1. Оголошуємо  конкурс 9  на краще виконання  пісні  про калину.

                   Першою  співає  команда "Кущ калини"

                                   потім команда "Цвіт калини"

                        Оцінка  журі.

Ведучий 2.  Живе образ  калини не  тільки  в  піснях, казках  і легендах, а й у прислів ’ях та приказках. Давайте пригадаємо їх.

Ведучий 1.

1.     У лузі калина з квіточками, наче матуся з діточками.

2.     Весною калина білим  цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.

3.     Запишалася калина, наче красная дівчина.

4.     Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

5.     Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

6.     Без верби і калини  нема України.

Ведучий 1.    Конкурс 10.

                 Люблять зображувати калину і художники на картинах. Намалювали свої малюнки і наші команди. Ми хочемо побачити ваші малюнки  і почути, що ж хотіли ви на ньому зобразити. Тобто малюнок обов ’язково повинен  бути із захистом.

                    Першою  захищає малюнок  команда "Цвіт калини"

                    другою – команда "Кущ калини".

                Оцінки журі.

Останнє завдання  для  нашого  журі:  виставити  бали  за  зовнішній  вигляд  кожної  команди.  І  просимо  загальний  підсумок.

Ведучий 2. А  ми  всі  разом  заспіваємо  і  будемо  пам ’ятати,  що  яким  би  не  був  результат  нашого  сьогоднішнього  КВК,  ми  -  одна  родина,  одна  сімя,  а  сьогодні  нас  об єднала  калина – символ України.

                 (Всі  співають пісню С.Ротару "Одна калина")

Ведучий 1. А  зараз  надаємо слово  журі  для підбиття  підсумків  і  визначення  команди – переможця  нашого  класу.

Вчитель  вручає  приз  команді  переможцю.

Вчитель.  І  на  закінчення  нашого  свята  хочеться  мені  сказати,  що  у гроні  калини  ягоди  тісно  туляться  одна  до  одної.  Ось  і  ми  з  вами,  і  всі  люди  мають  бути  такими  дружними,  так  тулитися  одне  до  одного  і в  горі,  і  в  радості, як  ягідки  калини:

Хай цвіте  для вас калина –

Символ  щастя України!

Хай достаток  завжди  з вами

Обростає діточками!

Хай для вас цвіте калина,

Щастя й радість всюди лине.

Нехай доля розквітає,

Мов калина в лузі,

Хай батьки із вами будуть,

А ще – вірні друзі.

Хоч малі ви поки, діти.

Та одна родина.

Хай цвіте, як цвіт калини,

Ненька Україна!

Дякуємо всім за увагу!